Брусилівська районна державна адміністрація
Житомирська область, Брусилівський район
gov.ua Державні сайти України
  Пошук

Визначення випадку захворювання на COVID-19

Дата: 17.03.2020 18:02
Кількість переглядів: 54

1) Підозрілий випадок – пацієнт з гострим респіраторним захворюванням (раптовий початок, лихоманка, та хоча б один з наступних симптомів: кашель або задишка), незалежно від необхідності госпіталізації, та який за 14 днів до появи симптомів відповідає принаймні одному з наступних епідеміологічних критеріїв:

мав тісний контакт з підтвердженим або ймовірним випадком COVID-19;

відвідував або проживав у країні/регіоні із місцевою передачею вірусу в громаді відповідно до ситуаційних звітів ВООЗ.

Особи з симптомами ГРІ, незалежно від необхідності госпіталізації, які повертаються з регіонів з місцевою передачею вірусу в громаді підпадають під критерії для тестування.

Критерії лабораторного тестування для людей з гострою респіраторною інфекцією, незалежно від необхідності госпіталізації, які повертаються з регіонів з очікувано локалізованим чи низьким рівнем поширення, потребують проведення епідеміологічної оцінки ризиків та визначення доцільності проведення тестування в кожному окремому випадку.

2) Ймовірний випадок – підозрілий випадок, для якого тестування на вірус, що викликає COVID-19 не може бути однозначно трактовано (відповідно до результатів лабораторного тестування).

3) Підтверджений випадок – особа з лабораторно підтвердженим захворюванням COVID-19, незалежно від клінічних ознак та симптомів.

4) Близький контакт з ймовірним або підтвердженим випадком визначається як:

особа, яка проживає в тому самому домогосподарстві (квартирі, будинку), що і особа із випадком COVID-19;

особа, яка мала прямий фізичний контакт із хворим на COVID-19 (наприклад, через рукостискання);

особа, яка мала незахищений прямий контакт із інфекційними виділеннями хворого на COVID-19 (наприклад, перебування в зоні пацієнта під час кашлю, чи доторкування руками до використаних серветок);

особа, яка контактувала із хворим на COVID-19 на відстані до двох метрів протягом 15 хвилин і більше;

особа, яка перебувала у закритому середовищі (наприклад, аудиторія, кімната для засідань, зал очікування закладу охорони здоров’я) із хворим на COVID-19 протягом 15 хвилин і більше на відстані менше двох метрів;

медичний працівник або інша особа, яка надає медичну допомогу або проводить догляд за хворим на COVID-19, або працівники лабораторій, які обробляють зразки, отримані від хворих на COVID-19 без відповідних ЗІЗ, або з підозрою щодо неправильного їх використання (наприклад, порушення цілісності рукавичок);

контакт в літаку, в межах двох сидінь (у будь-якому напрямку) з хворим на COVID-19, супутники подорожі та члени екіпажу, які обслуговують в салоні літака, де знаходився хворий (якщо тяжкість симптомів (наприклад, частий кашель) або переміщення особи вказують на більш велику зону ризику щодо зараження, пасажири, які сидять у всій секції, або всі пасажири повітряного судна можуть вважатися близькими контактами).

 

 

Визначення контактної особи

Контактний/а - це особа, яка відповідає будь-якому з наступних критеріїв:

безпосереднє надання медичної допомоги пацієнтам з COVID-19, робота з медичними працівниками, зараженими SARS-CoV-2, відвідування пацієнтів або перебування в одному приміщенні з пацієнтом з COVID-19;

спільна робота або навчання в безпосередній близькості (менше 2 метри) з пацієнтом з COVID-19;

поїздка разом із пацієнтом з COVID-19 в будь-якому транспорті;

проживання в одному домогосподарстві з хворим на COVID-19 протягом 14 днів після виникнення симптомів у пацієнта.

Моніторинг контактних осіб хворого на COVID-19

Моніторинг контактів вірогідних та підтверджених випадків:

контактних осіб спостерігають протягом 14 днів від останнього незахищеного контакту;

контактним особам рекомендується обмежувати подорожі та пересування.

Моніторинг органами та структурними підрозділами закладів охорони здоров’я може здійснюватися через побутові чи он-лайн візити або телефоном, щоб перевірити наявність симптомів.

Будь-яка контактна особа, яка захворіла і відповідає визначенню випадка COVID-19, стає підозрюваною на наявність SARS-CoV-2 і повинна бути перевірена.

 

 

Раціональне використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) при захворюванні на COVID-19

1. Профілактичні заходи при поширенні SARS-CoV-2

Наявні докази, що SARS-CoV-2 – збудник COVID-19 передається між людьми через тісні контакти і краплі, а не повітряним шляхом. У групі осіб із найбільшим ризиком зараження - особи, які перебували в тісному контакті з пацієнтом або особи, які піклуються про хворих.

Профілактичні заходи є ключовими, і вони є однаковими як для сфери охороні здоров'я, так і для населення в цілому. Найбільш ефективними профілактичними заходами для населення є:

часта обробка рук: спиртовмісним антисептиком, якщо руки візуально не забруднені або з милом і водою, якщо руки брудні;

уникання торкання очей, носа та рота;

респіраторна гігієна та етикету кашлю: кашель або чхання в зігнутий лікоть або хустинку з її утилізацією в подальшому;

носіння медичної маски, якщо наявні респіраторні симптоми і виконання гігієни рук після зняття та утилізації маски;

підтримання соціальної дистанції (не менше 1,5 м) від осіб з респіраторними симптомами.

Додаткові профілактичні заходи необхідні медичним працівникам, щоб захистити себе і запобігти інфікуванню і передачі збудника в закладах охорони здоров'я. Профілактичні заходи, які повинні виконувати медичні працівники, які здійснюють догляд за хворими з COVID-19, включають використання засобів індивідуального захисту – вибір належного типу ЗІЗ та навчання, як його надягати, знімати та утилізувати.

2. Оптимізація доступності ЗІЗ в умовах глобального дефіциту

1) мінімізація потреби в ЗІЗ в умовах закладів охорони здоров'я:

розглянути використання телемедицини, консультування за допомогою відеозасобів інтернету для оцінки підозрілих COVID-19, таким чином мінімізуючи потребу у візитах до медичних закладів для оцінки стану пацієнтів;

використання фізичних бар'єрів для зменшення ризику інфікування і передавання SARS-CoV-2 (наприклад, скляних або пластикових вікон) в приймальних відділеннях закладів охорони здоров'я, реєстратурі амбулаторно- поліклінічного закладу, в аптеці;

обмежити доступ працівників охорони здоров'я до палат, де розміщені пацієнти з COVID-19, якщо вони не залучені до медичної допомоги. Розглянути можливість групування дій, щоб звести до мінімуму кількість відвідувачів (наприклад, перевірка показників життєвих функцій під час проведення лікувальних процедур або доставка харчування медичними працівниками, коли вони виконують інші функції) і планування, які заходи будуть виконуватися біля ліжка пацієнта; 

респіратори класу захисту не нижче FFP2 або еквівалент використовуються протягом тривалого часу. В умовах дефіциту ЗІЗ, можливо використовувати той же респіратор при догляді за декількома пацієнтами, які мають той же діагноз, не знімаючи його, при цьому респіратори зберігають їх захисні властивості при використанні протягом тривалих періодів. Однак, використання одного респіратора більше чотирьох годин може призвести до дискомфорту і цього слід уникати;

особи з респіраторними симптомами або ті, хто доглядає за пацієнтами з COVID-19 або підозрою на неї вдома, повинні використовувати медичні маски;

для осіб без респіраторних симптомів, носіння маски чи респіратору будь-якого типу не рекомендується. Носіння медичних масок, коли це не показано, можуть спричиняти збільшенню вартості і обмеження для закупівель ЗІЗ. При цьому нераціональне використання масок і респіраторів створює помилкове відчуття безпеки, що може призвести до нехтування іншими необхідними профілактичними заходами.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування